Стресове інтерв’ю
Главная  /   С чего начать?  /   Собеседование  /   Стресове інтерв’ю
Как подготовиться к интервью с работодателем? Прочитаете о том, что обязательно нужно сообщить при встрече, а о чем лучше умолчать. Виды собеседований, к чему нужно быть готовым, чтобы пройти успешно интервью. 
Стресове інтерв’ю
04.07.2008
З ким такого не було: сидиш на співбесіді, і відчуваєш, як в тобі все закипає. Пан навпроти неприховано хамить: ні в гріш тебе не ставить, говорить різко, в особисте життя лізе ледь не черевиках. Ніби й запросив тебе виключно для того, щоб із задоволення розмазати по стінці. І рука машинально тягнеться до важелезної папки на столі. Так би взяв і тріснув... І раптом здогадуєшся: може, це така тактика - стресова співбесіда? А кадровик хамить навмисно?

Ми постежили за поведінкою кандидатів, побувавши на двох стресових інтерв´ю...

Веліли чекати

В одній великій компанії було оголошено конкурс на заміщення вакантної посади - фахівець зі зв´язків з громадськістю. Щасливий кандидат, заздалегідь відібраний по резюме і телефонній співбесіді, вже півгодини тинявся в холі перед дверима відділу кадрів.

Запрошеному молодому чоловіку суворо наказали не спізнюватися. А краще навіть приїхати наперед. Що він і зробив, але в результаті опинився в надзвичайно неприємній ситуації: з холу далеко не бідної організації передбачливо винесли всі меблі. Молодий чоловік не знайшов ані крісел, ані стільців, ані журнальних столиків. І був вимушений переминатися з ноги на ногу або підпирати спиною стіну. Окрім цього, кандидату запропонували якомога докладніше заповнити анкету.

Через якийсь час кандидат відчинив двері кабінету.

- Я вас викличу, - жорстко відповів менеджер і повернувся до монітору комп´ютера.
Кандидат терпляче закрив двері.

Через якийсь час менеджер з діловим виглядом вийшов і закрив кімнату на ключ.

- Буквально ще кілька хвилин, - кинув він на ходу розгубленому кандидату.

Хвилин через 10 він повернувся з чашкою кави в руках і недбало вимовив:

- Заходьте.

До цього моменту кандидат вже виглядав роздратованим. Проте бідолаха не знав, що його чекає далі.

Ви мені не тикайте!

Не зважаючи на півгодинне очікування, кандидат все ще тримав себе в руках, відповідав на стандартні питання менеджера з персоналу - де вчився, де працював. Відповідав спокійно.

Прагнув справити добре враження. Менеджер був "недбало доброзичливим", розмовляв з кандидатом на вакансію, як зі старим приятелем. Кандидат розслабився, оскільки розмова проходила доволі невимушено. І тут рекрутер почав "задиратися":

- Так, а чому, як ти кажеш, звільнився?

- Не було перспектив кар´єрного росту. Маленька компанія, невеликий штат співробітників. Я пропрацював там 4 роки, отримав необхідний досвід – час просуватися далі.

- Значить, отримав досвід, і вперед - кидаєш "рідну компанію". Думаєш лише про себе?

- Ну, чому ж лише про себе, - розгубився кандидат, - я думаю, що компанія без мене не пропаде.

- Значить, ти не незамінний працівник?

Кандидат явно напружився:

- Я вважаю, що володію хорошим багажем знань і досвідом, але, як кажуть, "незамінних у нас немає"... А мені час йти вперед, розвиватися. Хочеться, врешті-решт, і більшої зарплати, а на колишній роботі це було неможливо.

- Ох вже ця корислива молодь, тільки про гроші і думає! А чому ти вибрав для такого "доїння" саме нашу компанію? Вирішив, що ми можемо дозволити собі тримати зайву людину, яка полишить справу одразу, як з’явиться більш заманлива пропозиція?

- Я не бачу нічого ганебного в своєму бажанні реалізовувати свої можливості. І до речі, чому ви мені "тикаєте"? Це ваші корпоративні методи роботи?

- Свої запитання ви зможете задати пізніше, а поки я ще не закінчив задавати свої.

- Даруйте, але я бачу, що мені не підходить запропонована вами вакансія. Я не готовий працювати в такій атмосфері, з такими людьми, - претендент підвищив голос. - Ви не лише некомпетентні в своїй області, але ще й не володієте елементарними навиками ділового спілкування - примусили мене чекати півгодини, почали ображати без причини, - він майже зірвався на крик. - Думаю, мені нічого робити у вашій компанії, - тут він грюкнув за собою дверима, завершивши розставляння крапок над "i".

Тільки но звук кроків в холі стих, менеджер, що мовчки вислухав цю тираду, прокоментував:

- На жаль, кандидат не зміг подолати роздратування в стресовій ситуації. Звичайно, після такої сцени ми його на роботу не візьмемо, хоча на початку все складалося досить добре - на провокації кандидат не піддавалася довго. Те, що виправив мене, коли я звертався до нього на"ти", - правильно, хоча він і не відразу на це зважився. На питання відповідав теж непогано, з урахуванням того, як довго він чекав інтерв´ю, - впевнено і спокійно. Якби не остання промова зі звинуваченням в непрофесіоналізмі, криком і грюканням дверима, ми б його взяли. В будь-якому випадку, щоб у кандидата не залишилося неприємного осаду і негативної думки про компанію, я особисто йому завтра передзвоню, вибачуся за свою вимушену грубість і поясню, що це було стресове інтерв´ю.

Перепишіть 20 разів, і буде вам щастя...

Наступною перевірку на стійкість проходила дівчина. На пропозицію заповнити анкету в порожньому холі вона відреагувала відразу:

- А де мені можна сісти?

У відповідь на невпевнене потискання менеджера плечима, дівчина додала:

- Не на коліні ж писати!

Наполегливу дівчину довелося проводити в приймальню, де працювали секретарі. Там, розташувавшись на м´якому шкіряному дивані, дівчина приступила до заповнення анкети. Проте дратівливий чинник був ще попереду. Їй довелося тричі детально про себе розповісти. Спочатку попросили переписати анкету друкарськими буквами, пожалівшись на нерозбірливість почерку.

Потім секретар "випадково" вилила на анкету каву, тому листок виявився зіпсованим. В результаті, витративши немало часу на механічне переписування анкети, кандидат увійшла до дверей відділу кадрів роздратованою.

Проте, ледве взявши в руки продукт стількох зусиль - анкету, менеджер, швидко пробігши очима по рядках, тут же відклав анкету вбік. Задавши декілька питань про компанії, в яких раніше працювала претендентка на вакансію, менеджер раптом запитав:

- А що це ж за академія, в якій ви вчилися? Комерційна? Ніколи про неї не чув.

- Комерційна.

Менеджер не поспішав задавати нове питання - витримував багатозначну паузу. А дівчина не поспішала пояснювати свою відповідь.

- А чому ви вирішили отримати освіту саме там - в нікому невідомому учбовому закладі, - нарешті продовжив кадровик. - не вистачило розуму або грошей? Хоча, очевидно, з грошима проблем не було, якщо ви змогли собі дозволити 5 років вчитися в комерційному вузі. Вважаю, коштувало це недешево?

- Я вибрала учбовий заклад, який знаходився ближче до будинку. Тим паче, що там я могла отримати ту спеціальність, яку хотіла - факультетів журналістики зараз немало. І з цією освітою я вже шостий рік успішно працюю у сфері зв’язків з громадськістю. Мій послужний список ми з вами тільки що обговорили - він у вас питань не викликав, тому, думаю, у вас немає мотиву сумніватися в моїй компетентності.

- Дозвольте запитати, а чому ви обрали саме цей костюм для співбесіди? (На дівчині був ніжно-бузковий костюм: жакет, спідниця).

- Хотіла виділитися з натовпу. Зі свого досвіду знаю, що більшість людей одягається на співбесіду в темні тони. А ще, кажуть, що мені цей колір пасує.

- А я думаю, ви, знаючи, що співбесіду проводитиме чоловік, вирішили отримати перевагу, надягнувши цей зухвалий костюм.

- Доволі самовпевнена версія, - спокійно заявила кандидат, - але я сприйматиму це як комплімент.

Через декілька хвилин співбесіда завершилась. От як оцінив її менеджер:

- Кандидат успішно пройшла випробування. Думаю, саме вона і займе вакантну позицію. Відповідала, правда, різко, але в ситуації такої відвертої провокації це цілком виправдано. Крім того, мені сподобалося, як дівчина повелася, коли їй запропонували заповнити анкету в порожньому холі. Не посоромилася досягнути свого, і в результаті їй було зручне. Для фахівця зі зв’язків з громадськістю це дуже важлива якість. Думаю, в роботі вона так і проявить свою хватку і витримку.

Як пройти

Під час стресової співбесіди, як і під час будь-якої іншої, єдино правильної стратегії поведінки не існує. Те, що буде вірним для кандидата на керівну посаду, де необхідні лідерські якості, може не підійти тим, хто претендує на позиції, які вимагають старанності і стриманості. Проте, незалежно від того, яку вакансію хоче зайняти кандидат, він повинен зберігати спокій і не піддаватися на провокацію кадровика. А кращий спосіб цього досягнути - ставитися до " нестандартних питань" з гумором і не відповідати грубістю на різкий тон рекрутера. Пам´ятайте, що під час стресового інтерв´ю саме міцні нерви є ключем до перемоги.

Групи ризику

Методику стресової співбесіди зазвичай застосовують в тих випадках, коли від майбутнього співробітника вимагається не втрачати холоднокровності навіть у найбільш напружених ситуаціях. Частіше за все перевіряють кандидатів на вакансії секретарів, особистих помічників, менеджерів з продажу, офіс-менеджерів, PR-менеджерів.

Автор: Марія Максимова
Источник: РДВ Медіа
Все права защищены © 2011
Обратная связь
Работа от лучших работодателей